суботу, 30 грудня 2017 р.

                                          З НОВИМ РОКОМ  ЖОВТОГО СОБАКИ !!!
                                                  

понеділок, 20 листопада 2017 р.

                                                           

21 листопада - День святого Михайла

MykhayilДень святого Михайла, або Собор святого архистратига Михаїла, відзначають 21 листопада.
Починаючи від Мономаховичів (1125 р.), київські князі вважали Михаїла своїм патроном, зображали його на стародавніх гербах Києва. Символ Михаїла присутній і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах.
Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чортами.
Існує дуже поширений переказ про чорта, який намагався сховатися від архистратига Михаїла. Щоб урятувати, чорт почав називати предмети, за якими Михайло не дістав би його. Серед можливих варіантів він називав навіть людину, але архистратиг Михайло сказав, що в цьому разі людину він уб'є та дасть їй царство небесне, а чортові все одно — непереливки! Так чорт перелічив геть усі предмети, під якими міг би сховатися, аби Бог його не дістав, а про кущ ліщини забув. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися під ліщиною, оскільки там грім не вб'є.
А за одною старою легендою, одного разу звичайний мисливець випадково вбив у лісі чорта. До нього з'явився святий Михайло та запропонував виконати будь-яке бажання мисливця. Той забажав обмінятися зі святим Михайлом рушницями. Трохи повагавшись, Михайло погодився на такий обмін. Одну умову поставив святий: якщо мисливець передумає та схоче обмінятися рушницями назад, то мусить прийти на те саме місце.
І почало цьому мисливцеві так щастити на полюванні, що годі й казати! Тільки кожного разу, як він із цієї рушниці стріляв, такий грім над землею лунав, що люди лякалися. От і власник рушниці нарешті вирішив позбутися магічного подарунка, щоб лихо не накликати на свою голову. Пішов на зазначене місце та й обмінявся рушницями із святим Михайлом назад. Але й колишня його старенька рушниця тепер теж набула чарівних властивостей! І мисливська удача не покидала вже його довіку.
21 листопада часто випадає перший сніг, тому й прикмета: “Михайло на білому коні приїхав”.

Народні прикмети:

  • Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.
  • Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая.
  • Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.
  • Якщо Михайло дощем служить - добру й суху весну ворожить.
  • Іній - на великі сніги, а туман - на відлигу.
  • Якщо відлига - не жди санного шляху до Миколи.
  • Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.
  • День на Михайла похмурий і на деревах іній - до хорошого врожаю.
  • Від Михайла зима морози кує.
  • Як Михайло закує, то Микола не розкує.
  • Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна.

пʼятницю, 13 жовтня 2017 р.

                                14 ЖОВТНЯ-СВЯТО ПОКРОВИ БОЖОЇ МАТЕРІ,
        ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА, ДЕНЬ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ
   


14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно.


14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
Унікальність історії нашого народу полягає в тому, що в козаччині виявлявся потяг до волі наших предків. І сьогодні багато хто з нас має козацькі прізвища, що ніби доводить причетність кожного до нашої історії.
Регулярні напади на українські землі кримських татар й турків, примушували українців боронити території. Якби наші предки не вигадали якогось дієвого способу оборони, цілком ймовірно. що український народ стерли б з лиця землі. Тож такою силою й стали козаки, які захищали не лише Україну, а й Польщу, Молдову, Угорщину й Австрію від загарбників. Козацтво ширилося й розросталося, а постійна небезпека та ймовірність раптових військових дій дуже загартувала й без того міцних воїнів.
Отже, знаємо, що перший потужний спалах відродження власної державності припав на Козацьку добу. Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.
Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.
Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.

четвер, 31 серпня 2017 р.

середу, 23 серпня 2017 р.

                           24 СЕРПНЯ - ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

                                                                  


пʼятницю, 18 серпня 2017 р.

                                                НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

                                      19 СЕРПНЯ - ЯБЛУЧНИЙ СПАС

                                                                   

четвер, 18 травня 2017 р.

                                           18 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ВИШИВАНКИ                                                       

А що ми знаємо про історію традиційної української вишитої сорочки? Вишитий одяг носили з незапам’ятних часів. Давньогрецький історик Геродот (близько 425 рік до нашої ери), якого називають “батьком історії”, у своїх працях про життя і побут скіфів писав, що традиційний одяг цього народу був прикрашений вишивкою.
В арабських манускриптах X століття є відомості про те, що арабські купці розповідали про русів, які носили вишитий одяг. При розкопках на Черкащині були виявлені народний костюм і вишиванка, приблизно IV століття. Крім того на думку етнографів історія вишиванки, її візерунок і техніка виконання ідентична з орнаментами та малюнками, які наносилися на посуд та меблі стародавніх жителів України. Вишиванка була дуже популярна в період трипільської культури і в період неоліту.
З часом техніка вишивки, візерунки і майстерність змінювалися, залишаючи місце найдоцільнішим.

Візерунок вишиванки

За старовинною традицією вишивкою займалися жінки, які передавали свої навички з покоління в покоління. Історія вишиванки зберігає в собі характерні ознаки місцевості, які відрізняються технікою виконання, гамою кольорів і орнаментом. За тематикою візерунків для вишиванок можна виділити три основні групи: геометричні теми, рослинні та зооморфні (тварини).
Геометричні (абстрактні) візерунки дуже прості: кола, ромби, зірки, трикутники, хрести. Рослинний візерунок – виноград, хміль, дубове листя, квіти, калина. У вишивках тваринних орнаментів зображувалися кінь, заєць, півень, зозуля, голуб і т.д.
Вибір узору для сорочки визначався тим, для кого вона вишивалися. Для дівчаток і юнаків це зазвичай комбінації з ромбів, зірок, косого та прямого хрестів. Для дівчат рослинні мотиви, в основному квіти. Саме квітковий візерунок вибирали для весільних вишиванок.
Для жінок постарше і матерів – плоди і ягоди. Чоловікам геометричні візерунки, щоб додати твердості їх духу і волі.
Цих канонів намагалися дотримуватися, тому що дуже недоречно, наприклад, виглядала доросла або літня жінка з квітами, діти з символами родючості або чоловіки з рослинними візерунками.
Велике значення при виборі орнаменту слід приділити вишивальним швам і кольорам вишиванки. У кольорі вишиванки є дуже багато таємних символів. У чорні вишиванки як правило наряджали мерців. Чорні візерунки несуть погану енергетику і символізують горе від втрати близької людини. А ось вишиванки з орнаментом білим по білому вибирали молоді скромні дівчата. Така вишиванка підкреслювала природну красу дівчини і служила захистом від злих сил. Червоний колір у вишиванках – це добрий і сонячний знак удачі і захисту. Щоб додати фарб до золотих і срібних ниток майстрині під основну нитку використовували нитки жовтого, червоного або чорного кольору. А ось срібні нитки поєднували з блакитним і білим кольором. Зелений колір на вишиванці це символ народження і зростання, яким наносили візерунки трави і листя. Жовтий колір – достаток, багатство. Жовтий колір символізує сонце, як енергію всього живого на землі.


                                                                               
                                                                       

суботу, 13 травня 2017 р.

                           14   ТРАВНЯ - ДЕНЬ МАТЕРІ

                                                    


День Матері відзначається у другу неділю травня, бо це місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого єдиного сина – Спасителя людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги. У травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.
 Вперте організувала День Матері американка із Філадельфії Анна Джарвіч у 1910 році. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кисилевська. Відтоді в другу неділю травня День Матері відзначали дуже широко. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в Україну.
Жінка споконвіку вважалася берегинею домашнього вогнища та сімейного затишку. Для українців образ Матері триєдиний. Любов до рідної неньки переросла у глибоку пошану до Матері Божої, яка завжди була покровителькою українців, та невгасиму палку любов, що втілювалася у вічній боротьбі, до Матері-Батьківщини.
           13 ТРАВНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МІГРУЮЧИХ ПТАХІВ


       У наші дні Всесвітній день мігруючих птахів — це глобальна кампанія, мета якої полягає в тому, щоб розширити знання про мігруючих птахів, їх місцях проживання та шляхах пересування. Численні заходи Дня закликають зберігати місця проживання мігруючих птахів по всьому світу.

Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому (Фото: Terrance Emerson, Shutterstock) Всесвітній день мігруючих птахів проходить під егідою Конвенції по мігруючих видів (КМВ) і Африкансько-Азіатського угоди по мігруючим птахам (АЕВА). Як відомо, ці обидва міжнародні угоди є частиною Екологічної програми ООН (ЮНЕП). Девіз Дня «Мігруючі птахи і люди — разом через час» прагне підкреслити нерозривний зв'язок людей і птахів.

Як відомо, людина з незапам'ятних часів захоплювався мігруючими птахами. Людина спостерігав птахів у всі пори року, фіксував зміни їх середовища проживання, намагався знайти застосування птахам у своїй господарській діяльності. Доказами цього служать численні легенди, оповіді, записи, знайдені практично у всіх заселених куточках планети.

Єгипетська міфологія, що зображає богів з елементами птахів, монументи Наска, знайдені в Перу, підтверджують сильний вплив мігруючих птахів на стародавні цивілізації. І в наш час існують співтовариства, які залежать від мігруючих птахів як засоби існування. Міграція птахів, як явище, також є ключовим індикатором біорізноманіття, здоров'я екосистеми, змін клімату. Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому — наприклад, деякі рослини запилюються саме мігруючими птахами.



                            

неділю, 7 травня 2017 р.

                                                         9 ТРАВНЯ

                                                                 

                                   ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ

Привели шляхи-дороги

Наш народ до перемоги,

І солдати-дідусі

Посміхаються усі.

Це святе травневе свято
Треба серцем відчувати!
Придивись: в старих солдат
Сльози радощів блищать!

Хай завжди в усьому світі
Буде мир і щастя дітям,
Бо народжені вони
Для життя, а не війни.
С. Гордієнко

 

 

 

 

неділю, 30 квітня 2017 р.

                                              1 ТРАВНЯ  

      Свято Весни і Праці та Міжнародний день          солідарності   трудящих.

Святкування є знаком пам'яті про робітничі протести в Чикаґо, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Протести тривали й у наступні дні. 4 травня на площі Геймаркет невідомі кинули бомбу в лави поліцейських. Загинуло 7, постраждали ще до 50 поліцейських.
Хоча головною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата, вимогами робітників були також питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій. Згодом, в умовах сталого зростання тривалості робочого дня (іноді досягала 15-20 год. на день), вимога його скорочення стала визначальною.
Страйки 1877 року, в яких брали участь десятки тисяч залізничників і металургів були придушені владою. Проте вже на початку 1880-х років вони розгорнулися з новою силою, при цьому мали здебільшого мирний характер.
1886 року кількість робітників, що безпосередньо брали участь у боротьбі за 8-годинний робочий день, досягла 500 тисяч. Центром руху за скорочення робочого дня був Чикаго. 1 травня того року до протестів трудівників Чикаго приєдналися робітники Нью-Йорка, Балтимора, Вашингтона, Мілуокі, Цинциннаті, Пітсбурга, Детройта тощо. Проте демонстрацію зірвали працедавці та представники влади, які сподівалися приглушити робітничий рух, знищивши його лідерів. Цей день став апогеєм боротьби за 8-годинний робочий день.
                                                                


суботу, 15 квітня 2017 р.

         НАРОДНИЙ  КАЛЕНДАР                                   
        16 КВІТНЯ - ПАСХА ХРИСТОВА

                                
ХРИСТОС ВОСКРЕС
Христос воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий Хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, ну ж співати:
Христос воскрес! Христос воскрес!

суботу, 8 квітня 2017 р.

                                           9 КВІТНЯ - ВЕРБНА НЕДІЛЯ

                   Вербна неділя (Вхід Господній у Єрусалим) Знаменує собою початок Страсної седмиці - останнього тижня перед Великоднем, світлим Христовим Воскресінням.

Вербну неділю святкується в останню неділю перед Великоднем.  Походження назви «Вербна неділя» пов'язують з одним із символів цього свята - вербою.
Згідно з Євангеліями в цей день, день Вербної Неділі, Ісус Христос зробив урочистий вхід в Єрусалим. За що існував стародавнім звичаєм переможець, в'їжджаючи в місто на ослі, виявляв свої добрі наміри і бажання миру. Жителі вітали Христа пальмовими гілками (гілками фінікової пальми), які є символом миру. Так пальмові гілки дали ще одну назву свята Входу Господнього в Єрусалим - Тиждень Ваій (вайи - гілки фінікової пальми) або Квітконосний Тиждень.

                                                                              

четвер, 6 квітня 2017 р.

                                         7 КВІТНЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ'Я

Це свято було засновано на честь створення Всесвітньої організації охорони здоров'я яка об'єднала у своїх рядах представників 191 держав світу.

Вперше святкування відбулося в 1950 році. Уже тоді глобальною ідеєю заходу була пропаганда здорового способу життя і боротьба з поширенням різних захворювань. Щороку для офіційних заходів, присвячених дню здоров'я, вибирається окрема тема: активність життя, захист вагітності, вплив клімату на здоров'я людини, медична допомога людям, постраждалим в результаті надзвичайних ситуацій і т.д.

Всесвітній день здоров'я також акцентує увагу на медичних проблемах, які стають предметом обговорення лікарів усього світу. Зокрема, однією з останніх тем, якій було присвячено це свято, стала стійкість бактерій, що провокують розвиток різних захворювань, до антибіотиків.

                                                               

 

 

                                                   НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР                                 


7 квітня –християнське свято Благовіщення

Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купала. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна”.

За народними віруваннями на Благовіщення Бог “благословляє всі рослини”, а тому вважалося великим гріхом виконувати будь-яку важливу роботу. На Благовіщення закінчується період, коли не можна було “рушити землі” – “ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме”. Українські селяни і дотепер дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів.

З приходом і поширенням Християнства на Україні Благовіщення стало одним з 12 основних свят церковного календаря і набуло назви Благовіщення Пресвятої Богородиці. Як і багато інших церковних празників, це свято на клалося на старовинне народне свято Благовіщення і тепер інтерпретуються як християнське.

До Благовіщення майже ніколи не сіяли розсаду і навіть боялися випадково взяти насіння в руки. Говорили, що коли торкнутися бурякового насіння, то виросте не солодкий буряк, а гірка редька. Вважали, що на Благовіщення Бог «розмикає» землю і, розкривши небеса, нахиляє голову до самої землі, щоб зігріти її Своїм диханням. Гуцули вірили, що лише після цього всіляка живність, яка на зиму ховається, вилазить наверх. Мабуть, тому й не дозволялися в цей урочистий день жодні сільськогосподарські роботи.

Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення (4 грудня) до Благовіщення (7 квітня) треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. Ось на Благовіщення Господь «благословить усяке дихання» і можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

суботу, 1 квітня 2017 р.

                                                                                
                                                                              

Міжнародний день дитячої книги відзначається, починаючи з 1967 року за ініціативою і рішенням Міжнародної ради з дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального рівня нових поколінь людства. 

Не випадково цей день припадає на 2 квітня, день народження датського письменника-казкаря Ганса Християна Андерсена. Цього року виповнюється 212 років з дня його народження (1805-1875).

пʼятницю, 31 березня 2017 р.




                                                                  1 КВІТНЯ - ДЕНЬ СМІХУ
                                                                            

На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише обманною луною.

Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.

Є також версія про походження традиції з подій, що описані в віршах з одинадцятого по п'ятнадцятий глави двадцять восьмої Євангелія від Матфея . За цією версією, у день, що відповідає сучасному 1 квітня, відбулося Воскресіння Христове, а римська варта могили, поширивши неправдиві відомості про те, що тіло ніби-то було вкрадене учнями Христа, стала зачинателем звичаю поширення неправдивої інформації (розіграшу) у цей день.                                   



середу, 29 березня 2017 р.

                                             НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

                                 30 БЕРЕЗНЯ - ТЕПЛОГО ОЛЕКСИ

          День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті.

  Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим.
В цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: "Покинь сани, бери віз!", а щука-риба хвостом лід розіб'є.
Якщо цього дня погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічник виносить вулики з бджільника, замовляє бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, молиться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду, тоді розкриває дверцята, і бджоли роблять перший обліт. Кропить їх освяченою на Стрітення водою, промовляючи: "Теплий Олекса випускає бджіл на весну”.
Якщо ж сніг не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічник іде в бджільник, торкає рукою вулики і каже: "Нуте ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть, не лінуйтесь, приносьте густі меди і рівні воски, і часті рої Господу Богу на офіру, а господареві на пожиток". Крім того, пасічник молиться, щоб Бог послав "медове" літо, читає молитву і святому Олексієві, щоб той захищав бджіл від лиха і всякої напасті.
Перший пташиний спів ранньою весною належить вівсянці. За стародавнім віруванням, саме в день Теплого Олекси вівсянка вперше співає свою пісню, незважаючи ні на сніги, ні на морози, які ще бувають доволі затяжні. Пісня вівсянки імітується словами так: "Діду, діду, сій ячмінь!", "Кидай сани, бери віз-з-з!.. та й поїдемо в рогіз-з-з!"  Якщо промовити до неї: "Іду в ліс по рогіз, ходи зі мною”, то рік буде врожайним на ягоди та гриби. Хто на Теплого Олекси почує вівсянчину пісню, буде весь рік веселий.
Щука цього ж дня лід хвостом розбиває, і це навіть почути можна, варто тільки вийти рано-вранці до води й прислухатися. За легендою, ту весняну щуку, що лід розбиває, можна голими руками впіймати, але це небезпечно. Якщо спіймати цю щуку, то можна з рибальством сміливо прощатися — не буде вже вдачі.

http://riznomanit.at.ua/_nw/1/75730613.jpg

вівторок, 21 березня 2017 р.

                                               22 БЕРЕЗНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВОДИ
                                                                                        
     Вода – джерело життя на нашій планеті, без якого не відбувається фактично жоден процес у природі. Покрита водою на 71%, із відстані Земля здається блакитною, але враження про невичерпність цього ресурсу оманливе. Прісна вода складає не більше, ніж 3% від усього об’єму. І навіть ця невелика кількість швидко вичерпується. Вже сьогодні у багатьох країнах люди стикаються із нестачею чистої питної води, вичерпанням чи забрудненням природних водойм. Тому зараз особливо важливо подбати про збереження нашого спільного безцінного скарбу.
     З 1992 року Організація Об’єднаних Націй оголосила 22 березня Міжнародним днем води, який має нагадувати про важливість проблем води в усьому світі. Свій внесок у збереження цього природного ресурсу може зробити кожен – просто дбаючи про чистоту водойм та економію у себе вдома, ви уже турбуєтеся про екологію.

 
                                                                           

                                            22 БЕРЕЗНЯ - СОРОК СВЯТИХ

                                                                       

22 березня вшановуємо пам'ять сорока святих мучеників. Сорок святих мучеників севастійських — це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким язичником, гонителем християнської віри та тих, хто намагався її проповідувати. А ці сорок дружинників були пов'язані любов'ю до Ісуса Христа, відмовлялися і від почестей, і від багатства, але не погоджувалися принести жертву язичницьким богам. Сорок чоловіків не відмовилися від віри християнської.
Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. Традиція велить роздати їх дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Дівчата теж мають показати хист до господарських справ: зварити сорок вареників і пригостити хлопців.
За народними уявленнями, ще попереду можуть бути сорок морозів. З вирію прилітають рівно сорок жайворонків, віщуючи остаточний прихід весни. Думка народу щодо того, чи варто цього дня сіяти горох, неоднозначна. За одними традиціями, слід посіяти горох саме сьогодні — добрий урожай буде, а за іншими — у жодному разі робити цього не можна, оскільки горох може не вродити зовсім.

  


понеділок, 20 березня 2017 р.

                                                 21 БЕРЕЗНЯ - ДЕНЬ ЛЯЛЬКАРЯ  

                                                                          
Ідея відзначати у всьому світі Міжнародний день лялькаря прийшла до відомого діяча лялькового театру Дживадо Золфагаріхо (Іран). У 2000 році на
XVIII Конгресі УНІМА в Магдебурзі він виніс цю пропозицію на обговорення. Але, не зважаючи на те, що дискусія про місце і час проведення цього свята була дуже жвавою, це питання так і не було вирішено.
Лише тільки через два роки, на засіданні Міжнародної Ради УНІМА, дату святкування було визначено. Традицію Свята лялькарів усього світу відкрив день 21 березня 2003 року. Саме в цей день всі професіонали і прихильники театру ляльок святкують Міжнародний день лялькаря.

вівторок, 14 березня 2017 р.

                                15 БЕРЕЗНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЧИСЛА "ПІ"

Історія свята та числа "Пі"

Свято 14 березня - Міжнародний день числа «Пі» «Життя є число», - вважав великий Піфагор, натякаючи на значущість у сфері існування людини науки нумерології. Цифри дійсно оточують нас повсюди, та тільки ми використовуємо їх більше в математичних цілях. А є й зовсім величини, які не задіяні в побуті, однак цей факт не заважає деяким із них хоча б раз в рік бути в центрі загальної уваги. Наприклад, число «Пі», досліджуване в рамках шкільного курсу, згадують щороку 14 березня в рамках свята - Міжнародний день числа «Пі». І не просто згадують: математики всього світу виявляють незвичайну оригінальність, щоб гідно, яскраво відзначити цю міжнародну дату. Чому ж ця константа відрізняється від «колег по цеху» і чому викликає настільки тепле до себе ставлення вчених?

Історія свята Міжнародний день числа «Пі»

Своїм виникненням урочиста подія з нагоди існування в математичному світі числа «Пі» зобов'язане фізику Ларрі Шоу. Завдяки спостережливості вченого було встановлено, що дата 3/14 (по-американськи спочатку пишуть місяць, потім число) один в один повторює першу частину знаменитої константи, а час 1:59:26 - початок подальшої: 3,1415926... Стартове святкування Міжнародного дня числа «Пі» пройшло в 1987 році в місті Сан-Франциско. Прихильники математики в основному відзначають неабияку дату в денний час, особливо прискіпливі, не шкодуючи сил, веселяться глибокої ночі. Як - окремий і разом з тим цікавий питання.
Для початку, зрозуміло, вимовляють урочисту промову про заслуги постійної величини в історії земної населення. Потім, як годиться на подібних заходах, переходять до самої смачної половині свята: ласують раніше приготованими пирогами із зображеним на них числом «Пі» та різними напоями. Нарешті, коли всі нагодовані, настає час ігор і танців. Хороводи, загадки, математичні ребуси, пов'язані з винуватицею торжества, наповнюють святковий дозвілля атмосферою затишку і веселощів. До речі, по дивній випадковості (або не без умислу?..) Міжнародний день числа «Пі» збігається з днем народження Альберта Ейнштейна. Так що можна сказати, 14 березня - подвійне свято у науковому середовищі.

вівторок, 7 березня 2017 р.

                                                                                
                                                  Посміхніться ! Тане сніг,
                                                  Щастя падає до ніг,
                                                  Нині Ваш весняний день
                                                  Квітів, сонця і пісень!
                                                  Хай теплом зігріє він
                                                 Дружби радісні хвилини,
                                                 Принесе як дар любов,
                                                 Посміхайтесь знов і знов!

пʼятницю, 3 березня 2017 р.

                       3 БЕРЕЗНЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИКОЇ         

                                                 ПРИРОДИ

                                            
http://www.pripyat-stohid.com.ua/images/stories/NOVYNY/ddd.jpg

                                              Родерік Неш - один з найбільш відомих сучасних американських істориків природоохорони. Є професором історії охорони природи в університеті Каліфорнії в Санта-Барбарі, автор десяти книг. Найбільш відомими його працями є: "Дика природа і американський розум" (1967), що приніс йому світову популярність; "Американська екологія: читання з історії природоохорони" (1968); "Права природи. Історія екологічної етики" (1988).
    Найбільша заслуга Родерика Неша в тому, що у своїй книзі "Дика природа і американський розум", що витримала до 1973 року сім видань і неодноразово доповненої, він проаналізував з історичних позицій зародження і розвиток ідеї дикої природи - найважливішого винаходу американської нації, тієї ідеї, яка зараз є наріжним каменем в сучасній ідеології природоохорони. Багато в чому завдяки саме Родеріку Нешу, американські природоохоронці першими усвідомили, що ідеал дикої природи - це велика пан-культурна ідея, до якої рано чи пізно прийдуть усі народи.

середу, 1 березня 2017 р.

                                            НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

                                     30 БЕРЕЗНЯ - ТЕПЛОГО ОЛЕКСИ

       День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті.

  Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим.
В цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: "Покинь сани, бери віз!", а щука-риба хвостом лід розіб'є.
Якщо цього дня погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічник виносить вулики з бджільника, замовляє бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, молиться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду, тоді розкриває дверцята, і бджоли роблять перший обліт. Кропить їх освяченою на Стрітення водою, промовляючи: "Теплий Олекса випускає бджіл на весну”.
Якщо ж сніг не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічник іде в бджільник, торкає рукою вулики і каже: "Нуте ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть, не лінуйтесь, приносьте густі меди і рівні воски, і часті рої Господу Богу на офіру, а господареві на пожиток". Крім того, пасічник молиться, щоб Бог послав "медове" літо, читає молитву і святому Олексієві, щоб той захищав бджіл від лиха і всякої напасті.

                                                                



 

 

вівторок, 28 лютого 2017 р.

                                          1 БЕРЕЗНЯ

                ВСІХ ВІТАЮ З ПОЧАТКОМ ВЕСНИ,            

               НІЖНОСТЮ ТА СОНЯЧНИМ ТЕПЛОМ !!!

                                                     

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький

                                                               персидская рыжая кошка фото



                                                 1БЕРЕЗНЯ - ДЕНЬ КОТІВ                                                                                                            1 березня, у перший день весни, відзначається Міжнародний день котів. Ці милі та ласкаві тварини давно стали домашніми улюбленцями. Тому й не дивно, що близько 54 мільйонів людей святкують це свято (за даними 1998 року). Про котів пишуть книги, вірші, оповідання, знімають кіно, мультфільми…                     
              Згідно з науковими даними, перший кішка з'явилася на Землі від 6 до 9000 років тому. Вперше одомашнювати цих тварин почали стародавні єгиптяни. Поширенню по всьому світу кішки зобов'язані фінікійцям, які брали їх з собою на кораблі. Так представники сімейства котячих проникли в Грецію і Рим, а звідти - до Грузії і Англію. На Русі мугикаючи з'явилися в 7-му столітті до нашої ери завдяки купцям, які везли свої товари на руські землі. Тварини, що ловлять мишей, коштували дуже дорого, тому довгий час вважалися розкішшю. Тримати мурлик було по кишені лише представникам знатних станів. Поява кішок у людей з невеликим достатком стало можливим тільки в XVI столітті. Тоді тварини використовувалися як помічники по господарству. Ніхто й не думав про те, що через сторіччя буде заснований має до них відношення свято. Але сьогодні нікого не дивує, що 1 березня - Міжнародний день котів.

                                                               

 

 

 

 

       

вівторок, 14 лютого 2017 р.

                                     15 ЛЮТОГО - СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ                                                                          

                                                                


П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі "Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима.

середу, 1 лютого 2017 р.

                                                    2 ЛЮТОГО ДЕНЬ БАБАКА                                            2 лютого 1841 – перша згадка про “День Бабака” (одна з найпопулярніших традицій США, що полягає у визначенні тривалості і погідності весни за поведінкою спеціально «призначеного» бабака).

                                                            

суботу, 21 січня 2017 р.

                                                 22 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
                  22-го січня 1919 року на Софійському майдані Києва у присутності усього керівництва УНР, представницької депутації ЗУНР, делегатів Трудового конгресу, духовенства, військової старшини, іноземних дипломатів, великої кількості люду було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом - Днем Соборності. В Універсалі Директорії УНР наголошувалося: “Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”.
                                       

 
                                                                          

середу, 18 січня 2017 р.

                                                                  


                                                          19 СІЧНЯ - ВОДОХРЕЩЕННЯ
  
Це свято, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.
На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні й церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства.
Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.
                                                                     

середу, 11 січня 2017 р.

                             13 СІЧНЯ - ДЕНЬ  МАЛАНКИ

                                    За старих часів вважалося, що в новорічну ніч (по старому стилю) сходяться сонце і місяць, і це є початком всього нового, зокрема — Нового року.
У наших предків Меланка (день святої Меланії відмічається 13 січня) символізувала місяць, а Василь (день якого святкується 14 січня) був символом сонця. Вважалося, що в цю ніч Меланка вийшла заміж за Василя.
Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл (щедрий вечір), де переважають м'ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби - «Маланку» та «Василя».
Назва свята походить від святої Меланії, день якої припадає на 13 січня (31. 12. — за ст. стилем). Дослідники української новорічної обрядовості вважають, що християнська свята Меланія замінила більш давній образ богині Макоші (Мокош). Богиня Мокош увійшла до пантеону найважливіших язичницьких богів Київської Русі, ідоли яких Володимир встановив на горі. Вона була покровителькою жінок, допомагала породіллям під час пологів, сприяла в жіночих справах - особливо прядінні. Вважалася також богинею дощу, сестрою Сонця.
Зазвичай маланкування розпочинається з появою першої зорі.
Маланка зі свитою не оминає жодної хати. Біля кожної співає щедрівку, вітає господарів з Новим роком та бажає їм усіляких гараздів.         

                                                    

     

                                                          

пʼятницю, 6 січня 2017 р.


                      7 СІЧНЯ - РІЗДВО ХРИСТОВЕ


Свято Різдва Христового відзначають 25 грудня (католики), 7 січня (православні) християни і відносять його до числа головних, найважливіших свят. На Русі його стали відзначати в X столітті практично одночасно з проникненням сюди християнства.
Природно, що за часом він практично злився з зимовим давньослов'янським святом, святками, які святкувалися з кінця грудня і весь перший тиждень січня.                                                                              




вівторок, 3 січня 2017 р.

                                                                 3 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОЛОМИНКИ
                                                                           
                                                      
                                                                             Соломинка - це пристосування у вигляді трубочки, призначене для втягування будь-яких напоїв в рот, з метою подальшого проковтування.