четвер, 31 серпня 2017 р.

                                                                          



середа, 23 серпня 2017 р.

                           24 СЕРПНЯ - ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

                                                                  


пʼятниця, 18 серпня 2017 р.

                                                НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

                                      19 СЕРПНЯ - ЯБЛУЧНИЙ СПАС

                                                                   

четвер, 18 травня 2017 р.

                                           18 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ВИШИВАНКИ                                                       

А що ми знаємо про історію традиційної української вишитої сорочки? Вишитий одяг носили з незапам’ятних часів. Давньогрецький історик Геродот (близько 425 рік до нашої ери), якого називають “батьком історії”, у своїх працях про життя і побут скіфів писав, що традиційний одяг цього народу був прикрашений вишивкою.
В арабських манускриптах X століття є відомості про те, що арабські купці розповідали про русів, які носили вишитий одяг. При розкопках на Черкащині були виявлені народний костюм і вишиванка, приблизно IV століття. Крім того на думку етнографів історія вишиванки, її візерунок і техніка виконання ідентична з орнаментами та малюнками, які наносилися на посуд та меблі стародавніх жителів України. Вишиванка була дуже популярна в період трипільської культури і в період неоліту.
З часом техніка вишивки, візерунки і майстерність змінювалися, залишаючи місце найдоцільнішим.

Візерунок вишиванки

За старовинною традицією вишивкою займалися жінки, які передавали свої навички з покоління в покоління. Історія вишиванки зберігає в собі характерні ознаки місцевості, які відрізняються технікою виконання, гамою кольорів і орнаментом. За тематикою візерунків для вишиванок можна виділити три основні групи: геометричні теми, рослинні та зооморфні (тварини).
Геометричні (абстрактні) візерунки дуже прості: кола, ромби, зірки, трикутники, хрести. Рослинний візерунок – виноград, хміль, дубове листя, квіти, калина. У вишивках тваринних орнаментів зображувалися кінь, заєць, півень, зозуля, голуб і т.д.
Вибір узору для сорочки визначався тим, для кого вона вишивалися. Для дівчаток і юнаків це зазвичай комбінації з ромбів, зірок, косого та прямого хрестів. Для дівчат рослинні мотиви, в основному квіти. Саме квітковий візерунок вибирали для весільних вишиванок.
Для жінок постарше і матерів – плоди і ягоди. Чоловікам геометричні візерунки, щоб додати твердості їх духу і волі.
Цих канонів намагалися дотримуватися, тому що дуже недоречно, наприклад, виглядала доросла або літня жінка з квітами, діти з символами родючості або чоловіки з рослинними візерунками.
Велике значення при виборі орнаменту слід приділити вишивальним швам і кольорам вишиванки. У кольорі вишиванки є дуже багато таємних символів. У чорні вишиванки як правило наряджали мерців. Чорні візерунки несуть погану енергетику і символізують горе від втрати близької людини. А ось вишиванки з орнаментом білим по білому вибирали молоді скромні дівчата. Така вишиванка підкреслювала природну красу дівчини і служила захистом від злих сил. Червоний колір у вишиванках – це добрий і сонячний знак удачі і захисту. Щоб додати фарб до золотих і срібних ниток майстрині під основну нитку використовували нитки жовтого, червоного або чорного кольору. А ось срібні нитки поєднували з блакитним і білим кольором. Зелений колір на вишиванці це символ народження і зростання, яким наносили візерунки трави і листя. Жовтий колір – достаток, багатство. Жовтий колір символізує сонце, як енергію всього живого на землі.


                                                                               
                                                                       

субота, 13 травня 2017 р.

                           14   ТРАВНЯ - ДЕНЬ МАТЕРІ

                                                    


День Матері відзначається у другу неділю травня, бо це місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого єдиного сина – Спасителя людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги. У травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.
 Вперте організувала День Матері американка із Філадельфії Анна Джарвіч у 1910 році. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кисилевська. Відтоді в другу неділю травня День Матері відзначали дуже широко. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в Україну.
Жінка споконвіку вважалася берегинею домашнього вогнища та сімейного затишку. Для українців образ Матері триєдиний. Любов до рідної неньки переросла у глибоку пошану до Матері Божої, яка завжди була покровителькою українців, та невгасиму палку любов, що втілювалася у вічній боротьбі, до Матері-Батьківщини.
           13 ТРАВНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МІГРУЮЧИХ ПТАХІВ


       У наші дні Всесвітній день мігруючих птахів — це глобальна кампанія, мета якої полягає в тому, щоб розширити знання про мігруючих птахів, їх місцях проживання та шляхах пересування. Численні заходи Дня закликають зберігати місця проживання мігруючих птахів по всьому світу.

Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому (Фото: Terrance Emerson, Shutterstock) Всесвітній день мігруючих птахів проходить під егідою Конвенції по мігруючих видів (КМВ) і Африкансько-Азіатського угоди по мігруючим птахам (АЕВА). Як відомо, ці обидва міжнародні угоди є частиною Екологічної програми ООН (ЮНЕП). Девіз Дня «Мігруючі птахи і люди — разом через час» прагне підкреслити нерозривний зв'язок людей і птахів.

Як відомо, людина з незапам'ятних часів захоплювався мігруючими птахами. Людина спостерігав птахів у всі пори року, фіксував зміни їх середовища проживання, намагався знайти застосування птахам у своїй господарській діяльності. Доказами цього служать численні легенди, оповіді, записи, знайдені практично у всіх заселених куточках планети.

Єгипетська міфологія, що зображає богів з елементами птахів, монументи Наска, знайдені в Перу, підтверджують сильний вплив мігруючих птахів на стародавні цивілізації. І в наш час існують співтовариства, які залежать від мігруючих птахів як засоби існування. Міграція птахів, як явище, також є ключовим індикатором біорізноманіття, здоров'я екосистеми, змін клімату. Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому — наприклад, деякі рослини запилюються саме мігруючими птахами.



                            

неділя, 7 травня 2017 р.

                                                         9 ТРАВНЯ

                                                                 

                                   ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ

Привели шляхи-дороги

Наш народ до перемоги,

І солдати-дідусі

Посміхаються усі.

Це святе травневе свято
Треба серцем відчувати!
Придивись: в старих солдат
Сльози радощів блищать!

Хай завжди в усьому світі
Буде мир і щастя дітям,
Бо народжені вони
Для життя, а не війни.
С. Гордієнко